ВІН ПОВЕРНЕТЬСЯ ДОДОМУ. «НА ЩИТІ»

Іван Іванович Буткевич, уродженець Дубровиці загинув , захищаючи рідну землю ще у лютому 2024р.

ЙОГО ЧЕКАЛИ І ЧЕКАЛИ ЖИВИМ..ДОВГО…ДОВГІ МІСЯЦІ

Статус «безвісти зниклого» серед моря сліз давав надію…
Скільки передумано батьками, дружиною за ці довгі місяці очікування Сина та Чоловіка?
Скільки молитов озвучено в надії на диво, в надії на зустріч і обійми?
Хіба це злічиш? Хіба злічиш за місяці отой стукіт сердець..який произаний хлюваннями та страхом почути найболючіші слова …

І от через довгі місяці згасла свічка надії побачити дорогого Сина, Чоловіка, Тата живим.
Не знала Героя Івана у житті.
Але якби навіть не знала прізвища Воїна на фото, то з впевненістю сказала б чий це Син..
Дуже схожий Іван на свого батька Івана.
Я думаю, що від своїх розумних, добрих. інтелігентних батьків Син увібрав найкращі риси.
Був Воїном з великої букви та Людиною з великої букви.
Дуже шкода , що батьківської ласки більше не побачать, не відчують його діточки.
Сьогодні всі висловлюємо родині Героя слова великої підтримки.
Ці слова не загоять рани.
Але так хочеться розділити, бодай трішечки, біль рідних, у яких згасла свічка надії.
Уклін Воїну — за Україну.
Уклін Батькам — за Сина.

Десь в Небі Його ЗІРКА давно хоче сказати і каже Мамі, Батьку, Дружині, ДІточкам » Я любив вас усіх і любив Україну»»…