Сьогодні, 9 березня 2026 року, українське небо втратило одного зі своїх найвідданіших захисників. Під час виконання бойового завдання на Східному напрямку, у надзвичайно складних умовах, загинув полковник Олександр Довгач, командир 39-ї бригади тактичної авіації, Герой України. Він піднявся у свій останній бойовий виліт, як робив це сотні разів до цього — без страху, з повним усвідомленням ризику, але з єдиною метою: захистити Україну.

Олександр Довгач був більше, ніж командир. Він був людиною, за якою йшли, якій довіряли і на яку рівнялися. Справжній бойовий льотчик, який не знав, що таке відступ, коли мова йшла про захист своєї держави.

Від перших днів повномасштабного вторгнення бригада під його керівництвом неодноразово завдавала ворогу точних і болючих ударів. За плечима полковника — сотні бойових вильотів. У небі він знищував командні пункти ворога, його техніку, засоби зв’язку, прикривав ударну та бомбардувальну авіацію, перехоплював ворожі дрони та ракети. Його бойовий шлях пройшов через найважчі ділянки війни — Київщину, Харківщину, Херсонщину, район острова Зміїний.

Він ніколи не вимагав від підлеглих того, на що не був готовий сам. Навпаки — завжди першим ішов у бій, брав на себе найнебезпечніші місії, коли ціна помилки була надто високою. Його мужність, спокій і професіоналізм давали впевненість тим, хто піднімався в небо поруч із ним.

Сьогодні Україна втратила одного зі своїх відважних соколів. Але такі люди не зникають безслідно — вони назавжди залишаються в історії держави, у пам’яті побратимів і в небі, яке вони захищали до останнього подиху.

Щирі співчуття родині, близьким, друзям та всій авіаційній спільноті. Ваш біль сьогодні розділяє вся країна.

Світла пам’ять Герою.
Його останній політ став символом честі, відваги та безмежної любові до України.

Герої не вмирають. Вони стають частиною неба, яке продовжують берегти для тих, хто живе, бореться і обов’язково приведе Україну до Перемоги.