7 березня 2026 року обірвалося життя хороброго захисника Ніконенка Радіона Олександровича. Всього лиш за місяць, 8 квітня, Герой мав святкувати свій 21 день народження…

Про загибель воїна повідомили у Народицькій селищній військовій адміністрації.

“Народицька громада з глибоким сумом та болем отримала трагічну звістку про смерть Захисника України — Ніконенка Радіона Олександровича.

Радіон Олександрович, 08 квітня 2005 р.н., проходив військову службу на посаді радіотелефоніста відділення зв’язку взводу управління 2 артилерійського дивізіону. До лав Збройних Сил України був прийнятий 30 жовтня 2023 року 1 відділом Коростенського РТЦК та СП.

24 лютого 2026 року, під час виконання військового обов’язку в районі населеного пункту Охотниче Дніпропетровської області, воїн зазнав тяжких поранень унаслідок ворожого безпілотного авіаційного удару. Після евакуації та тривалої боротьби лікарів за його життя, 07 березня 2026 року серце молодого Захисника України зупинилося у міській лікарні м. Дніпро.

Війна безжально обриває життя найкращих синів України. Радіон був зовсім молодим, але вже став на захист рідної держави, проявивши мужність, відданість і вірність військовій присязі.

Народицька селищна рада та жителі Народицької громади висловлюють щирі співчуття братам, рідним, близьким, друзям та побратимам загиблого воїна. Розділяємо з вами гіркий біль непоправної втрати та схиляємо голови у глибокій скорботі.

Світла пам’ять про Захисника назавжди залишиться в наших серцях. Вічна слава і шана Герою України.
Інформація щодо поховання та маршруту кортежу буде пізніше. Слідкуйте за подальшими оголошеннями” – йдеться в повідомленні.

Щемливо про загиблого 20-річного захисника згадує і Галина Чижова

“Радіончика більше нема. Вчора загинув захищаючи нашу рідну Батьківщину! 8 квітня Радіончику виповнилося би , тільки 21 рік . Хлопчик пройшов тяжкий життєвий шлях.

Від виховання в дитячому будинку сімейного типу с. Кодня, де їх трьох братиків били і знущалися. Тому хлопчики весь час втікали . А після останньої втечі , хлопчиків завезли до реабілітаційного центру в Житомир, “Сонячний дім” . Де вже дітей били жорстоко, охоронці дитячого закладу. Вони називалися по іншому в штатному розписі. «Вихователь з режиму»! Дітей били по- різному . Кого конструктором по голові , кого об стіну… Розбивали об стіну телефони, які небайдужі люди дарували дітям та вчиняли інші тортури. Це відбувалося в ті часи , коли там була директоркою дитячого закладу – Валентина Сінько та її співмешканець – Володимир Мирний. Який і був самий жорстокий серед “вихователів з режиму”.

Слава Богу , що на початку війни , ці садисти втікли за кордон. Через рік, трьох братиків відправили до Бердичівської школи – інтернату. А потім над братиками взяла опіку жіночка з добрим серцем . І було все добре.

Але тут на нашу Україну напали війська РФ. І Радіон Ніконенко, пішов добровольцем захищати нашу рідну Батьківщину. І вчора Радіончик загинув. Царство Небесне Радіону та його побратимам! Щирі співчуття рідним та близьким!Вічна пам’ять Герою” – йдеться в дописі пані Галини.