Маленькі, коричневі та інтенсивно ароматизовані гвоздики ховаються в багатьох шафах, і ми не обов’язково повністю реалізуємо їхній потенціал.

Використовувані століттями в кухні та народних традиціях, вони містять евгенол, сполуку, яка особливо вивчається через її антиоксидантні та антимікробні властивості.

Використовується для ароматизації бульйонів, збагачення рагу або приготування гарячих напоїв взимку.

Однак за його інтенсивним смаком ховається дивно багата композиція.

Ця спеція насправді є висушеною бутонкою квітки гвоздики ( Syzygium aromaticum ), тропічне дерево, що походить з Індонезії. Його основна ароматична сполука, євгенол , є предметом багатьох наукових досліджень, особливо завдяки своїм антиоксидантним, антимікробним і протизапальним властивостям, які спостерігаються в лабораторії.

Отже, які реальні переваги використання гвоздики і як ви можете використовувати їх, не вдаючись до крайнощів?

Гвоздика особливо багата антиоксидантами.

Це, мабуть, одна з найцікавіших її переваг.

Гвоздика містить кілька рослинних сполук, включаючи евгенол і різні поліфеноли. Ці молекули мають антиоксидантну дію, тобто вони допомагають боротися з окислювальним стресом, викликаним вільними радикалами в організмі.

Цю характеристику гвоздики вчені вже давно цікавлять. Наукові дослідження чітко вказують на значну антиоксидантну активність сполук, що містяться в них.

Звичайно, це не означає, що просте з’їдання декількох гвоздик запобіжить захворювання. Однак, як частина різноманітної дієти, це одна з тих цікавих спецій, яка забезпечує смак і рослинні інгредієнти без додавання великої кількості цукру та жиру.

Спеція, яка традиційно використовується для травлення

Після ситної їжі деякі люди п’ють настій гвоздики, іноді в поєднанні з корицею, імбиром або кардамоном.

Це не випадково: у багатьох традиційних ліках гвоздика здавна використовується як травний засіб.

Його інтенсивний аромат стимулює почуття і робить гарячий напій після їжі надзвичайно приємним.

Однак важливо відрізняти ці традиційні способи використання від ефектів, які насправді були продемонстровані на людях: багато властивостей, які приписуються гвоздиці, все ще базуються переважно на експериментальних дослідженнях.

Гвоздика також відома своїми антибактеріальними властивостями.

Евгенол представляє особливий інтерес для дослідників завдяки своїй здатності впливати на різні мікроорганізми.

Лабораторні дослідження показали активність проти кількох видів бактерій і грибів. Це одна з причин, чому ефірна олія гвоздики та евгенол використовуються в різних галузях, включаючи харчову, косметичну та стоматологічну промисловість.

Однак важливо пам’ятати, що настій гвоздики не замінює антибіотики і не допомагає лікувати інфекції.

Чому гвоздика асоціюється з зубним болем?

Це, мабуть, найвідоміше традиційне використання цієї спеції.

Гвоздика здавна використовується як домашній засіб від зубного болю. І тут евгенол також відіграє важливу роль: ця сполука має знеболюючі та місцеві анестетичні властивості, які вивчаються протягом багатьох років.

Однак будьте обережні з імпровізованими рецептами.

Нанесення чистого гвоздикового масла безпосередньо на ясна може викликати роздратування і, звичайно, не знімає причину зубного болю. Постійний біль, запалення або абсцес вимагає візиту до стоматолога.

Він також може мати протизапальну дію.

На цьому властивості евгенолу не закінчуються.

Кілька експериментальних досліджень також приписують йому протизапальну дію. Ця властивість значною мірою сприяє інтересу вчених до гвоздики та її ефірної олії.

Однак було б передчасно представляти гвоздику як справжній „природний протизапальний засіб, який міг би замінити медикаментозне лікування. Кількість, яка використовується в деяких наукових експериментах, значно відрізняється від тих, які зазвичай споживаються в трав’яних стравах або настоях.

Наскільки легко їсти гвоздику?

Хороша новина: немає необхідності готувати складні нормативні акти.

Гвоздика легко знайде своє місце на повсякденній кухні. Їх аромат дуже інтенсивний; однієї або двох гвоздик часто достатньо, щоб додати смаку страві.

Наприклад, ви можете додати їх до:

• трав’яний чай або настій;
• чай з корицею та імбиром;
• буліон;
• суп;
• тагін або рагу;
• компот з яблук або груш;
• ароматний рис;
• деякі маринади;
• або навіть десерти зі спеціями.

Після того, як страва буде правильно приправлена, ви можете просто видалити всі нігті перед подачею.

Настій гвоздики: простий спосіб його використання

Серед найпопулярніших застосувань — знамените гвоздиковий чай .

Для напою з ніжним смаком просто заварити кілька гвоздик в гарячій воді на кілька хвилин, бажано скибочкою лимона, шматочком імбиру або паличкою кориці.

Мета полягає не в тому, щоб отримати препарат з дуже високою концентрацією: смак гвоздики швидко стає сильним і гострим.

Цим напоєм можна насолоджуватися час від часу після їжі або просто через його пряний аромат.

Попередження: природне не означає безпечне

Це важливий момент.

Гвоздика, додана в невеликих кількостях в страви як пряність, не має ніякого відношення до ефірне масло гвоздики , яка дуже зосереджена в евгенолі.

Ковтання великої кількості гвоздичного масла може викликати серйозне отруєння. MedlinePlus чітко пояснює, що евгенол може бути токсичним, якщо його споживати у великих кількостях, що становить особливий ризик для дітей.

Тому слід уникати самостійного лікування ефірними маслами, особливо у дітей, під час вагітності та при лікуванні без консультації з лікарем.

Трохи спецій, які заслуговують на місце на вашій кухні

Гвоздика, звичайно, не володіє чудодійними силами. Але було б прикро зводити їх до простої спеції, яку додають лише до кількох зимових рецептів.

Завдяки багатству евгенол і антиоксидантні сполуки , є однією з найбільш досліджених спецій з точки зору її біологічних властивостей. Його антиоксидантна, антимікробна і протизапальна дія, що спостерігається в численних дослідженнях, пояснюють, чому він здавна займає особливе місце в кулінарних і лікувальних традиціях.

Зрештою, найкращий спосіб отримати від цього користь — це найпростіший метод: регулярно використовуйте його як спецію в збалансованому раціоні , замість того, щоб намагатися споживати його у великих кількостях.

І якщо маленька баночка гвоздики сиділа в задній частині вашої шафи місяцями, можливо, настав час її вийняти.