Українські далекобійні удари могли послабити систему протиповітряної оборони, яка забезпечує захист резиденції Володимира Путіна біля Геленджика в Краснодарському краї Росії. Йдеться про комплекс, який оцінюють приблизно в 1 мільярд фунтів стерлінгів.
Про це повідомляє британське видання Daily Mail.
Біля резиденції знищили засіб радіоелектронної боротьби
За даними видання, 7 серпня неподалік від резиденції було знищено комплекс радіоелектронної боротьби «Хвиля-Купол-Гарант». Через два дні, 9 серпня, поблизу нього був уражений зенітний ракетний комплекс С-400.
Система «Хвиля-Купол-Гарант», як зазначається, призначена для створення перешкод супутниковому зв’язку Starlink. Цей тип зв’язку використовують українські військові.
Знищення засобу радіоелектронної боротьби могло вплинути на можливості російської сторони протидіяти українським безпілотникам у цьому районі. Після цього увага була зосереджена на розташованому неподалік комплексі С-400.
Що відомо про комплекс С-400
За інформацією Daily Mail, С-400 знаходився приблизно за 12 миль від резиденції Путіна. Комплекс призначений для протидії різним повітряним цілям, зокрема літакам, безпілотникам і крилатим ракетам.
Видання пише, що в ніч на 9 серпня цей комплекс був задіяний для запуску шести ракет по цілях в Україні.
Командир Сил безпілотних систем України з позивним «Мадяр» заявив, що після події резиденція нібито перебувала в зоні пожежі.
«горів і іскрився протягом трьох годин», — сказав він.
Водночас російський військовий аналітик Ян Матвєєв звернув увагу на супутникові знімки. За його оцінкою, вони свідчать про знищення щонайменше однієї пускової установки С-400.
«Тепер «палац» Путіна залишився без захисту», — наголосив він.
Водночас таке формулювання варто сприймати саме як оцінку аналітика. Наявність інших засобів протиповітряної оборони поблизу резиденції не означає, що весь район залишився без систем захисту.
Як змінилася система захисту резиденції
Резиденція біля Геленджика давно привертає увагу через масштаб комплексу та рівень заходів безпеки навколо нього.
За даними розслідування Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, оприлюдненого у січні 2021 року, комплекс міг бути побудований спеціально для Володимира Путіна. Відеорозслідування про резиденцію за перший місяць після публікації переглянули понад 100 мільйонів разів.
Автори розслідування оцінювали вартість об’єкта приблизно в 1 мільярд фунтів стерлінгів. Вони також заявляли, що нерухомість була придбана за кошти, пов’язані з бізнесменами з близького оточення російського президента.
Сам комплекс має значні розміри. Його площа, за наведеними у розслідуваннях даними, становить близько 17 700 квадратних метрів. Усередині є підземні приміщення, а також укріплена частина, облаштована в скелі.
Що розташовано на території комплексу
Раніше оприлюднені матеріали демонстрували масштаб інфраструктури резиденції. Серед об’єктів на її території називали чайний будиночок, амфітеатр, вертолітний майданчик, церкву та кілька ресторанів.
Також повідомлялося про наявність казино, ковзанки та виноградника.
Навколо комплексу встановлена зона з обмеженим доступом, а повітряний простір над територією має спеціальний режим.
Окремо увагу привертала система протиповітряної оборони навколо резиденції. Раніше «Радіо Свобода», посилаючись на супутникові знімки, повідомляло про 27 веж із засобами ППО «Панцир».
Якщо дані про ураження С-400 відповідають дійсності, це може означати зменшення кількості засобів, які прикривають підступи до стратегічно важливого об’єкта.
Чому удари по ППО мають значення
Удар по засобах протиповітряної оборони може мати для української сторони не менше значення, ніж безпосередній вплив на саму військову чи інфраструктурну ціль.
Російські комплекси ППО на півдні країни використовуються для захисту військових об’єктів, логістичних вузлів та інших важливих районів. Тому їх систематичне виявлення та ураження потенційно створює додаткові труднощі для російської системи повітряного захисту.
Ян Матвєєв зазначив, що українські військові останнім часом приділяють значну увагу пошуку таких систем.
«Українські військові розпочали цілеспрямоване вистежування російських засобів протиповітряної оборони в окупованому Криму та на півдні Росії», — заявив Ян Матвєєв.
З погляду військової логіки, така тактика може бути спрямована на поступове зменшення щільності російської ППО. Для далекобійних безпілотників це потенційно створює додаткові можливості для проходження через захищені райони.
Водночас робити висновок про повну відсутність захисту навколо резиденції лише на підставі ураження одного комплексу С-400 було б передчасно. Навколо об’єкта, за попередніми розслідуваннями, розміщувалися різні засоби протиповітряної оборони, а інформація про їхній поточний стан потребує окремої перевірки.
Путін рідше відвідує резиденцію
Розташована на узбережжі Чорного моря резиденція привертала увагу не лише через свою вартість і масштаб, а й через рівень безпеки навколо неї.
Daily Mail зазначає, що Володимир Путін через побоювання щодо далекобійних безпілотників, за даними видання, відвідує цей комплекс нечасто.
Натомість російський президент, як повідомляється, віддає перевагу іншій укріпленій резиденції — поблизу озера Валдай. Вона розташована приблизно за 185 миль від Москви.
Таким чином, ситуація навколо резиденції біля Геленджика може свідчити не стільки про повне зняття її захисту, скільки про поступову зміну балансу засобів протиповітряної оборони в цьому районі.
Якщо інформація про ураження С-400 і засобу радіоелектронної боротьби підтвердиться додатковими супутниковими матеріалами, це стане ще одним свідченням того, що українські далекобійні безпілотники здатні створювати додаткове навантаження на російську систему ППО далеко від лінії фронту.
Для Росії це означає необхідність посилювати захист важливих об’єктів і розподіляти обмежені ресурси ППО між дедалі більшою кількістю потенційних цілей.
Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
