У Калинівці у Рокитнянській громаді сьогодні, 15 липня, поховали братів Максима та Романа Мосейчуків. У причетності до їхнього вбивства підозрюють військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади “Анна Київська”. Братів поховали поруч із батьком, який загинув на війні.
Про це із місця події повідомила кореспондентка Суспільного.
Роман і Максим Мосейчуки — двоє з трьох синів у родині. Їхній батько був військовим, загинув біля Куп’янська на Харківщині. Старший Максим служив у Нацгвардії гранатометником, захищав Київ у перші дні повномасштабного вторгнення, а після смерті батька — звільнився зі служби.
Місцева жителька Анна Дмитрієнко розповідає:
“Дуже хороші люди. Дуже. Ми ждали, що буде весілля. Свадьба у Максима, а не похорон”, — сказала Анна.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Поховання Максима та Романа Мосейчуків. Київська область, 15 липня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
Окрім квітів, на прощання односельчани принесли плакати з написами: “Звання не дає право на вбивства”, “Вбиває не гучність, а безкарність”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Люди з плакатами на похованні Максима та Романа Мосейчуків. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
За версією слідства, Максима та Романа Мосейчуків викрали та вбили військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади. Причиною став побутовий конфлікт — чоловіки слухали гучно музику та катались на мотоциклах, що заважало сусідці — дружині колишнього комбрига 155-ї бригади Станіслава Лучанова. Його підозрюють у організації вбивства. Родичі братів сподіваються на справедливе покарання винних.
“Дуже бажаю, потому, що так не можна з людьми, ще в Україні знущаються, ще й сусіди. То про що можна говорити далі, скажіть, будь ласка? Як воно, тут сусід ходить і не знаєш, що воно в спину каміння кидає”, — сказала тітка Романа та Максима Ольга Жуковська.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.