Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 6 квітня 2026 року щодо нової Концепції боротьби з тероризмом в Україні.
Про це йдеться в указі №492/2026 від 11 червня, передає Укрінформ.
У документі зазначено:
«Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2026 року “Про Концепцію боротьби з тероризмом в Україні”».
Затверджено нову державну концепцію
Згідно з указом, оновлену Концепцію боротьби з тероризмом офіційно затверджено. Одночасно попередній документ від 2019 року втратив чинність.
Таким чином, держава перейшла до нової редакції стратегічного підходу у сфері протидії терористичним загрозам з урахуванням актуальних безпекових умов.
Мета та основні принципи документа
Метою Концепції визначено реалізацію державної політики у сфері національної безпеки, спрямованої на запобігання та протидію терористичним загрозам.
У документі наголошується, що система боротьби з тероризмом базується на законодавчих принципах та враховує міжнародні норми і стандарти у цій сфері.
Окремо підкреслюється превентивний характер підходу — тобто акцент робиться не лише на реагуванні, а й на попередженні загроз.
Оцінка зовнішніх загроз
У тексті Концепції зазначається, що одним із ключових джерел зовнішньої загрози визначено Російську Федерацію.
«Терористична загроза національним інтересам України проявляється в різних формах, але найбільшу загрозу становить терористична діяльність збройних формувань Російської Федерації. Поряд із застосуванням воєнної сили вчиняються терористичні акти, спрямовані, зокрема, проти цивільного населення, об’єктів критичної інфраструктури та ланцюгів постачання, складових сил та засобів сектору безпеки та оборони, правоохоронної системи, їх особового складу, персоналу».
Також серед зовнішніх ризиків згадуються міжнародні терористичні організації, кіберзагрози та використання новітніх технологій у протиправних цілях.
Внутрішні фактори ризику
Серед внутрішніх загроз у документі виділяють:
- наявність великої кількості об’єктів критичної інфраструктури;
- розміщення частини таких об’єктів у зонах бойових дій або на тимчасово непідконтрольних територіях;
- поширення дезінформації та інформаційних впливів;
- зростання незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин.
Окремо наголошується на ризиках, пов’язаних із кіберпростором та технологічними інструментами, які можуть бути використані для дестабілізації ситуації.
Передбачені напрями реагування
Документ визначає низку напрямів державної політики для зменшення ризиків.
Серед них:
- посилення захисту критичної інфраструктури;
- розвиток систем кібербезпеки;
- контроль за обігом безпілотних систем та вибухових речовин;
- протидія фінансуванню протиправної діяльності;
- розвиток систем раннього виявлення загроз.
Оновлення стратегічних документів у сфері безпеки зазвичай відображає зміну характеру загроз та адаптацію державної системи реагування до нових умов.
У цьому випадку акцент зроблено на поєднанні класичних ризиків із сучасними — зокрема кіберзагрозами, інформаційними впливами та використанням технологій подвійного призначення.
Фактично йдеться про розширення підходу до безпеки, де увага приділяється не лише фізичним загрозам, а й цифровому та інфраструктурному виміру.
Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
