Київська міська рада планує ухвалити рішення щодо додаткового фінансування підготовки столиці до наступного опалювального сезону. Йдеться про понад 9 мільярдів гривень, які мають спрямувати на реалізацію Плану енергостійкості міста, модернізацію інфраструктури та створення резервних систем теплопостачання.
Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.
За словами міської влади, ключове завдання — підготувати столицю до можливих навантажень на енергетичну систему в холодний період та посилити автономність критичної інфраструктури.
Які кошти планують виділити
Окремим рішенням із бюджету Києва пропонують передати 1 мільярд 250 мільйонів гривень Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України. Ці кошти планують використати для закупівлі теплотехнічного обладнання, необхідного для формування резервної системи теплопостачання столиці.
Також депутати Київради мають звернутися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради із проханням про фінансову та ресурсну підтримку Плану енергостійкості Києва.
Що передбачає План енергостійкості столиці
Як зазначив Віталій Кличко, у березні місто затвердило План енергостійкості та вже розпочало його реалізацію.
«У березні ми затвердили План енергостійкості Києва. І столиця його виконує. Ключові напрямки плану – відновлення енергооб’єктів, пошкоджених ворожими обстрілами; встановлення інженерного захисту. А також – розбудова розподіленої когенерації та стійкості систем водопостачання й водовідведення; збільшення резервних джерел теплопостачання».
За словами мера, роботи тривають за всіма визначеними напрямками, а частина об’єктів уже побудована.
Крім того, місто реалізовує програми, спрямовані на підвищення енергетичної автономності житлових будинків. Наразі майже дві тисячі будинків стали більш енергонезалежними завдяки міським механізмам підтримки та співфінансування.
Понад 8 мільярдів гривень — на підготовку до зими
Міська влада повідомляє, що значна частина фінансування буде спрямована саме на виконання критично важливих заходів до початку холодного сезону.
«Наш головний пріоритет – забезпечити ресурс, щоб виконати критично важливі завдання з енергостійкості столиці. Саме тому на підготовку до наступної зими та заходи Плану сьогоднішнім рішенням ми передбачаємо спрямувати понад 8 мільярдів гривень», – наголосив мер міста.
Окрему увагу планують приділити ремонту електрощитових у житлових будинках. За інформацією міської влади, взимку це обладнання працює з підвищеним навантаженням, тому модернізація систем є необхідною для стабільної роботи.
Також фінансування планують спрямувати на підготовку систем опалення в закладах освіти та медичних установах.
Міжнародна підтримка та співфінансування
У Києві повідомляють, що до реалізації енергетичних проєктів уже долучаються міжнародні партнери. Зокрема, місто підписало угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), що має допомогти залучити фінансування для запланованих заходів.
Орієнтовна вартість реалізації пріоритетних проєктів із підвищення енергостійкості столиці оцінюється до 30 мільярдів гривень. Фінансування планують здійснювати за принципом «50 на 50» — частину коштів має забезпечити місто, іншу — держава.
Що кажуть в уряді про підготовку енергосистеми
Наприкінці квітня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Україна переходить до другого рівня захисту енергетичної системи перед зимовим періодом.
«Сьогодні нас цікавить другий рівень. Ми говоримо про захист підстанцій, які ворог почав активно вибивати, особливо в прифронтових регіонах».
Водночас посадовець наголосив, що ризики для енергетичної інфраструктури актуальні не лише для прифронтових територій, а й для інших регіонів країни.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що частину фінансування з кредитної підтримки Європейського Союзу планують спрямувати на енергетичний сектор.
«Максимально захистити все, що зможемо».
За словами президента, підготовка до зими залишається одним із пріоритетів держави.
Які виклики залишаються
Раніше Володимир Зеленський звертав увагу на темпи підготовки столиці до наступного опалювального сезону. Президент наголошував, що місту потрібно забезпечити достатню кількість резервних джерел електро- та теплопостачання для всіх районів.
Певні питання, за його словами, залишаються і щодо окремих енергетичних об’єктів в інших регіонах України.
Водночас експерт з енергетики Володимир Омельченко в коментарі 24 Каналу зазначав, що повністю відновити пошкоджені теплоелектроцентралі Києва до зими буде складно.
За його оцінкою, на Дарницькій ТЕЦ рівень відновлення до початку холодного сезону може бути обмеженим, а повноцінна реконструкція потребуватиме значних інвестицій.
Експерт зазначив, що на відновлення Дарницької ТЕЦ може знадобитися 600–700 мільйонів євро, а сам процес може тривати від двох із половиною до трьох років.
Заплановане фінансування свідчить про те, що Київ робить ставку не лише на відновлення пошкодженої інфраструктури, а й на створення резервних систем, які допоможуть підтримувати тепло- та енергопостачання у складних умовах.
Водночас обсяг необхідних ресурсів залишається значним. Якщо реалізація проєктів справді вимагатиме до 30 мільярдів гривень, важливим фактором стане стабільне державне та міжнародне фінансування. Окремим викликом залишається швидкість виконання робіт, адже частина великих об’єктів потребує кількарічної модернізації.
Підготовка до наступної зими, ймовірно, залежатиме не лише від обсягів фінансування, а й від того, наскільки оперативно вдасться реалізувати вже заплановані технічні рішення.
Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
