У Голосіївському районі столиці прощаються з Олександром Григоровичем – звичайним двірником, чий вчинок став символом надзвичайної мужності.
Чоловік загинув у лікарні після того, як під час стрілянини 18 квітня закрив собою пораненого хлопчика від куль…

Останній крок назустріч кулям
Трагедія розгорнулася посеред білого дня. За записами камер відеоспостереження вдалося відновити хронологію подій. Після перших пострілів нападник не зупинився. Він повернувся до одного з під’їздів, біля якого на тротуарі перебувала поранена дитина. Поруч на землі лежав батько хлопчика, який також постраждав від вогню.
У момент, коли стрілець знову навів зброю на дитину і приготувався відкрити вогонь, до них підбіг Олександр Григорович. Він не мав зброї чи засобів захисту, але без вагань став між вбивцею та хлопчиком, прийнявши весь удар на себе.
Боротьба за життя
Медики понад добу намагалися врятувати Олександра. Чоловіка госпіталізували у критичному стані з тяжкими пораненнями печінки, шлунка та кишківника. Попри складні операції та зусилля реаніматологів, організм не витримав навантаження. 19 квітня серце героя зупинилося.
Дитина, яку він врятував, залишилася живою. Наразі хлопчик перебуває під наглядом лікарів, його життю нічого не загрожує.
Людина, яка робила двір живим
Мешканці будинку, де працював Олександр Григорович, шоковані втратою. У дворі його знали всі – від малечі до літніх людей. Його з любов’ю називали “дядя Саша”. Сусіди згадують, що він був не просто працівником комунальної служби, а душею їхньої спільноти. Олександр Григорович власним коштом купував і висаджував у дворі ялинки. Перед зимовими святами він завжди прикрашав їх не лише іграшками, а й справжніми солодощами, щоб порадувати місцеву малечу.
Чоловік постійно закликав мешканців садити фруктові дерева. Він хотів, щоб двір щовесни радував людей цвітом, а влітку та восени – врожаєм. Окрім роботи та садівництва, Олександр захоплювався різьбленням по дереву. Його вироби часто ставали окрасою під’їздів та прибудинкової території.
Сьогодні біля будинку, де стався теракт, люди залишають квіти та свічки. Олександр Григорович не мав високих чинів чи нагород, але у пам’яті киян він залишиться людиною, яка в найстрашнішу мить обрала світло – і віддала за це найдорожче.
Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”