Російська влада намагається зменшити значення поразки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на парламентських виборах. На цьому тлі Москва може втратити одного з найбільш лояльних партнерів у Європейському Союзі. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що, попри публічну підтримку Орбана з боку президента РФ Володимира Путіна, результати голосування можуть вплинути на подальшу політичну взаємодію між країнами.
Заяви представників російської влади
Речник Кремля Дмитро Пєсков прокоментував ситуацію, заявивши, що Москва не планує вітати лідера угорської опозиційної партії «Тиса» Петера Маджара.
За його словами, Угорщина залишається «недружньою країною», оскільки підтримує санкції проти Росії. Він також підкреслив, що відносини між РФ та Європейським Союзом вже перебувають на мінімальному рівні.
Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про готовність до подальшого діалогу з новим урядом Угорщини.
За його словами, співпраця залежатиме від того, наскільки Будапешт «розуміє власні національні інтереси».
Реакція російського інформаційного простору
Реакції серед російських коментаторів виявилися різними. Частина з них намагається знизити значення поразки Орбана або навіть ставить під сумнів рівень його співпраці з Москвою.
Водночас інші висловлюють занепокоєння через можливу втрату впливу Росії в Європейському Союзі. Йдеться, зокрема, про роль Угорщини у блокуванні рішень, які могли бути невигідними для Москви.
Оцінка аналітиків ISW
В Інституті вивчення війни вважають, що публічна позиція Кремля є спробою зберегти впевненість у власних політичних можливостях.
«Кремль, ймовірно, применшує значення втрати свого ключового союзника в Європі, щоб висловити впевненість у тому, що Україна все ще зіткнеться з тиском, щоб прийняти умови Російської Федерації щодо припинення війни», — йдеться у звіті ISW.
Ситуація з виборами в Угорщині може мати ширші наслідки для політики Європейського Союзу. Якщо новий уряд змінить підхід до співпраці з партнерами, це вплине на баланс рішень у межах ЄС, зокрема щодо санкцій та міжнародної підтримки України.
Водночас реакція Москви свідчить про прагнення демонструвати стабільність зовнішньополітичних позицій навіть у разі втрати окремих партнерів.
У підсумку, подальший розвиток відносин залежатиме від курсу нового керівництва Угорщини та його готовності переглядати попередню політику на європейському напрямку.
