ТИ БУВ ЄДИНИЙ В МАМИ …
Мамо.
Ворогів не проклинай.
Є Божий суд, там всіх будуть судити.
Вбивці йдуть в пекло.
А Герої — в рай…
Знаєш, матусю, так хотілось жити.
Я бачу, як сидиш біля вікна.
Ноги не слухають, не можеш ти ходити.
Пробач, що залишилася одна.
Не встиг тобі онуків залишити.
Мені тут добре, рана
не болить.
Незвична тиша і війни немає.
Душа щоночі в сни твої летить.
Ранком, повертається
до раю.
Син 19 контракт підписав.
Я не хотіла… Плакала… Просила.
Єдиного Господь мені посилав.
Не для війни синочка
я зростила.
Мужній і відважні такий став. Рішучий, впертий і завзятий.
— Мамо, не плач.
Я клятву дав, що буду Україну захищати.
На нулю але не нарікав.
Дитина ще, а смерті не боявся.
— В мене добре все.
Так він нам казав.
І по-дитячому так щиро посміхався.
Нічого не просив і не казав. Він сам вибрав таку собі дорогу.
— Мало про війну розповідав. Вірив в
свої сили й Перемогу.
Молилася бабуся
всім святим.
Не чув Господь наші молитви, сину.
Ми чекали тебе всі живим.
На щиті привезли
домовину…
Не вірила, що Їжачок
був в ній. Нікого не хотіла чути.
Досі здається — сон страшний. Перекинутись не можу
і забути.
Чия жива?!
Сама того не знаю.
Сенсу життя немає,
аби жити.
На могилі в сина не буваю,
Ноги відмовили, не можу я ходити.
Мій Їжачок єдиним сином був. Сама ростила, бабуся з дідусем допомагали
Добрий підростав, завжди нас чув, ніколи ми проблем з ним не мали.
Мене жалів. Усе допомагав. Завжди могли ми з ним поговорити. Відкриту душу добре серце мав.
Життя любив і просто хотів жити.
Після школи освіту здобував. Мріяв на
ноги стати. Відслужити.
Планів багато на майбутнє. Небагато, щасливо жити.
Війна спинила крила його політ.
Не вірю досі, сина немає. І номера не знаю на той світ. Не відпустила. Плачу і чекаю.
Лишилась наречена у сльозах.
Він так дітей хотів, сім’ю створити.
Тепер, ним зустрічаємось у снах.
— Матусю, мамо, так хотілось жити.
Скоро три, роки як навік спочив.
Не правда, що Герої
не вмирають.
По совісті він воював і жив. Друзі побратими пам’ятають.
Бабуся ходить на його могилу. Не можем стримати свій біль і плач. Я не силу — існую через силу. Син у снах просить:
— Мамо, не плач.
