З ДНЕМ МАТЕРІ, МОЯ МАТУСЮ
То був не сон.
Вставало сонце рано.
І Ангел — син стояв
серед кімнати.
- Матусю, я приніс тобі тюльпани. З Днем Матері вернувся привітати.
З ДНЕМ МАТЕРІ, МОЯ МАТУСЮ
То був не сон.
Вставало сонце рано.
І Ангел — син стояв
серед кімнати.
— Матусю, я приніс тобі тюльпани. З Днем Матері вернувся привітати.
Господь сказав.
— Лети, вона чекає.
З Райського саду
візьми кращі квіти.
— Мамо, не вір що
вже мене не має.
Я дощ весняний, пташка, теплий вітер.
Ти не сама.
Є поруч Ангел — син.
За нас обох тепер повинна жити.Важко, рідненька, в тебе був один. Пробач, не встиг
онуків залишити…
Мене синочок міцно обійняв, від болю заховав під свої крила.
Я не хотіла, щоб Ангелом став, не для війни дитя своє ростила.
Як би ж я знала — на поріг лягла, а на війну тебе не відпустила.
Життя, малим синочку
я дала, від смерті, у бою не захистила.
З очей крильми сльози мені втирав. Слова до серця:
— Матінко, матусю.
Тоді, ніби туманом раптом став. Почула.
— Рідна. Я ще повернуся!
Прокинулася.
Сонечко зійшло і пташка до віконця прилетіла. Синочка мого поруч не було, а на столі тюльпани червоніли.
То був не сон.
Лише фрагмент життя.
Та радість, що в словах не передати.
Мій Ангел, син, моє дитя. З раю прийшов матусю привітати..