Українська розвідка здобула доступ до внутрішніх документів РФ, які розкривають військові амбіції аrре’сора на період 2026–2027 років. Президент Володимир Зеленський, коментуючи ці дані, зауважив, що хоча Москва малює масштабні карти захоплення українських територій, їхні плани дедалі більше розходяться з реальною спроможністю окупаційних військ.
Ключові напрямки експансії: що в паперах ворога?
Згідно з отриманими документами, російське керівництво не відмовляється від ідеї повного підкорення України, виділяючи пріоритетні зони для наступу:
- Повна окупація Донбасу: Захоплення всієї території Донецької та Луганської областей залишається незмінною політичною та військовою ціллю номер один.
- Прорив на Запоріжжя та Дніпро: В0роr планує розвивати наступ у Запорізькій області з подальшим виходом на стратегічні підступи до Дніпра.
- Південний вектор: Попри значні втрати флоту та складність логістики, Одеський регіон залишається в полі зору Кремля як стратегічний приз для відрізання України від моря.
Чому плани Кремля — це «паперова стратегія»
Володимир Зеленський акцентував на тому, що наявність планів у ворога не тотожна їх виконанню. Президент виділив кілька причин, чому російські карти 2026–2027 років наразі не збігаються з дійсністю:
- Ресурсний голод: Попри перехід економіки РФ на військові рейки, темпи втрат техніки та підготовленого особового складу випереджають можливості відновлення.
- Стійкість оборони: Українські сили не лише тримають позиції, а й впроваджують нові технологічні рішення (масштабне застосування дронів та РЕБ), які нівелюють чисельну перевагу B0роrа.
- Міжнародна підтримка: Довгострокові безпекові угоди з партнерами дають Україні можливість планувати власну оборону на роки вперед, що руйнує розрахунок РФ на «швидку втому» Заходу.
«Ми бачимо ці напрямки, але ці карти поки що не мають нічого спільного з реальністю, тому що вони не можуть виконати поставлені завдання», — наголосив глава держави.
Значення розсекречених документів
Отримання планів на таку далеку перспективу свідчить про високу ефективність українських спецслужб. Це дозволяє військовому командуванню ЗСУ:
- Завчасно готувати оборонні рубежі на найбільш загрозливих напрямках.
- Коригувати запити до міжнародних партнерів щодо специфічного озброєння (наприклад, засобів ППО для захисту Одещини чи далекобійної артилерії для стримування наступу на Дніпро).
- Демонструвати світу, що агресія РФ — це не локальний конфлікт, а довгострокова стратегія знищення суверенної держави, яка потребує системної протидії.
Контекст: плани проти спроможностей
Історія повномасштабного вторгнення вже неодноразово доводила неспроможність РФ реалізовувати свої дедлайни — від «Києва за три дні» до кількаразових перенесень дат повного захоплення Бахмута чи Авдіївки. Заява Зеленського є чітким сигналом: Україна знає про наступні кроки B0роrа і готується перетворити російські плани на чергові поразки аrр’есора.
