Москва сигналізує, що не готова обмежуватися лише територіальними поступками у можливих переговорах. Росія продовжує наполягати на реалізації своїх початкових воєнних вимог, серед яких — фактичне послаблення або демонтаж безпекової системи НАТО.
Аналітики вважають, що позиція Кремля демонструє прагнення отримати стратегічні політичні гарантії, а не лише змінити лінію фронту. Йдеться про вимоги, які були озвучені Москвою ще перед початком повномасштабного вторгнення.
Ультимативні вимоги Росії щодо НАТО
Ці вимоги базуються на проєкті договору, який Росія пропонувала у грудні 2021 року.
Зокрема, Москва наполягала на:
- припиненні розміщення військових контингентів та систем озброєння у країнах, які приєдналися до НАТО після 1997 року
- відмові альянсу від політики «відкритих дверей»
- блокуванні подальшого розширення НАТО на схід
- обмеженні партнерських програм на східному фланзі альянсу, включно з Україна
Аналітики вважають ці вимоги ультимативними і такими, що суперечать нинішній системі європейської безпеки.
Переговорна позиція Кремля
У звіті зазначається, що повторення цих умов під час дипломатичних контактів свідчить про жорстку позицію Москви.
Російська сторона демонструє готовність до переговорів лише за умови повного виконання своїх політичних і військових вимог. Це стосується не тільки територіальних питань, але й безпекової архітектури Європи та відносин із Сполучені Штати Америки.
Аналітики наголошують, що Кремль намагається використати невизначеність міжнародних переговорів для просування власної інформаційної позиції.
Інформаційні наративи Москви щодо переговорів
17–18 лютого офіційні представники Росії, зокрема речниця МЗС Марія Захарова, посилалися на нібито «дух домовленостей» саміту на Алясці у серпні 2025 року.
Мова йшла про зустріч між представниками США та Росії. Проте аналітики підкреслюють, що після цієї події не було підписано жодного офіційного документа.
Експерти зазначили, що російська сторона інколи подає результати саміту у вигідному для себе інформаційному контексті, приховуючи власні дії, спрямовані на ускладнення мирного процесу.
Оцінка політичної ситуації
У звіті наголошується, що Кремль продовжує повторювати початкові військові та дипломатичні цілі війни та не демонструє готовності до компромісів щодо ключових вимог.
Коментуючи ситуацію, політолог Ігор Рейтерович зазначив, що заяви російського керівництва можуть бути пов’язані зі страхом перед посиленням міжнародного переговорного процесу за участю США.
На його думку, швидший розвиток дипломатичних контактів між Україною та західними партнерами може створити для Росії політичні труднощі, якщо вона відмовлятиметься від компромісів.
Аналітики вважають, що позиція Володимир Путін свідчить про прагнення Москви зберегти максимальний рівень політичного тиску у переговорах. Росія намагається просувати власні умови мирного врегулювання, які передбачають глибокі зміни в системі європейської безпеки.
Переговорний процес залишається складним, а позиції сторін — далекими від компромісу.
