Я подала до суду через її зраду — тепер вона відмовляється зі мною розмовляти.

Мало що ранить так глибоко, як зрада, особливо коли вона походить від своєї дитини. Для Єлизавети спустошення було всепоглинаючим, коли її єдина дочка, людина, яку вона любила найбільше на світі, зрадила її довіру так, як вона ніколи не очікувала. Бажаючи поділитися своїм болем та попросити поради, Єлизавета розповіла свою історію.

**Дар кохання**
Дочка Єлизавети нещодавно вийшла заміж і сказала їй, що її будинок — простора чотирикімнатна квартира — стане ідеальним місцем для початку сімейного життя. Єлизавета, яка жила сама і була фінансово забезпечена, без вагань запропонувала квартиру молодій парі. Вона з любов’ю подарувала її їм і переїхала до своєї сестри до скромного будиночка. Ніколи не будучи одруженою і маючи тільки одну дитину, Єлизавета завжди вкладала всю душу у щастя своєї дочки.

**Раптова зміна**
Незабаром після переїзду Єлизавета почала помічати, що її дочка стала відчуженою. Занепокоєна вона вирішила відвідати її особисто, щоб зрозуміти, що відбувається. Але те, що вона виявила, шокувало її. Квартира була заповнена незнайомими особами, і коли Єлизавета спитала, що відбувається, її дочка приголомшила її: вони з чоловіком планують продати квартиру, щоб профінансувати свій спосіб життя мрії.

**Зрада та судовий позов**
Єлизавета була вражена. Будинок, який вона подарувала з кохання, ніколи не призначався на продаж — він мав стати безпечним місцем, де її дочка збудує своє життя. Вона благала її переглянути своє рішення, але її дочка наполягала на тому, що тепер будинок належить їй і має повне право його продати. Почуваючись глибоко відданою, Єлизавета звернулася до адвоката. На щастя, юридичних документів ще не було оформлено, тому квартира все ще юридично належала Єлизаветі. Зробивши крок, який, як вона ніколи не думала, їй доведеться зробити, Єлизавета подала до суду. В результаті її дочка та зять були змушені з’їхати, і тепер квартира порожня.

**Мучливе мовчання**
Після судового розгляду її дочка перервала всі контакти. Колись близький зв’язок, який вони розділяли, тепер лише спогад, і Єлизавета залишилася з розбитим серцем і збентежена. Вона ніколи не очікувала, що подарунок, який вона зробила з кохання, розлучить їх. Мовчання дочки здається другою зрадою — можливо, навіть гірше за перше.

**У пошуках прощення та зцілення**
Єлизавета опинилася на болючому роздоріжжі. Вона сповнена смутку, прагне примирення, але не знає, з чого почати. Це не просто юридичне питання, це стало емоційною раною, яка не гоїться. Вона запитує, як налагодити стосунки з дочкою — і чи зможуть вони колись знову бути колишніми. Вона пише не тільки для того, щоб поділитися своєю історією, а й щоб спитати: як рухатися далі, коли любов і довіра зруйновані тією самою людиною, якій ти віддав усе?