Пішов у засвіти звитяжний ветеран 72 бригади Олександр Морозов.
В 2017 отримав вкрай важке поранення під Авдіївкою. Ми його приймали на стабпункті.
Кілька годин боролися за його життя, з Покровська 66 ВМГ викликали судинного хірурга. Тоді вдалося врятувати не тільки життя, а й руку з великим дефіцитом кісткових й мягкий тканин.
Згодом було багато операцій і важка реабілітація. Родина була постійно поряд. Тоді Сашко переміг.
Надалі допомагав та підтримував інших поранених. Його дуже любили і поважали волонтери та побратими.
В березні 2025 Сашку стало зле, його завезли в лікарню Білої Церкви, вже там стався інсульт.
Не можу сказати, що місцеві лікарі були відразу чуйні до родини відомого ветерана, прийшлося сильно посваритися з ними, та звертатися до Київської обласної адміністрації.
На жаль, перевести вже не було можливості, його стан в реанімації не дозволив.
Родина як завжди була поряд до кінця…
Олександр Морозов залишиться прикладом для багатьох.
Прикладом справжнього воїна, чоловіка, батька, побратима та друга
